с. Бистрець Верховинський р-н Івано-Франківська обл.

Через село протікає високогірна річка Бистрець із чистою джерельною водою, що й дало йому назву. В урочищі Кедроватий (біля нього) зберігся природний осередок сосни кедрової. На території Бистреця знаходиться високогірна полонина Гаджіна, де випасаються великі череди корів, отари овець та збережено старовинний побут полонинського господарства. У селі Бистрець була вілла, у якій жив разом із сім’єю відомий польський письменник С. Вінценз, автор епічної тетралогії про Гуцульщину – „На високій полонині”. Відстань до районного центру — 19 км і 50 км до залізничної станції Ворохта. Бистрець засновано як присілок у XV ст. До 1939 року він був частиною села Жабйого. Тепер — окреме село. І. Я. Франко часто бував у Бистреці. За порадою Каменяра група селян на чолі з М. Зеленчуком, Ф. Сав'юком, С. Словаком, П. Білоголовим добилася від властей дозволу відкрити в селі читальню і школу. У 1934—1938 pp. тут записував гуцульські пісні польський композитор С. Мерчинський.

Рада - Бистрецька сільська рада. Засноване село 1893. Населення 362чоловік. Площа 11 км2. Поштовий індекс 78707. Телефонний код +380 03432 Водойма Бистрець.

Дземброня і Бистрець

Ці прекрасні села, мальовничих Карпатських гір розміщені в західній частині району. Село Бистрець розташоване на берегах р. Бистрець, а Дземброня – на берегах річки, що дала їй цю назву. Річки Бистрець і Дземброня є лівими притоками Чорного Черемоша.

Бистрець свою назву не змінював. А ось Дземброня раніше називалося Берестечком, бо в радянські часи її перехрестили на Берестечко. Але назва не прижилася, люди продовжували називати своє село по – старому, а з 1994-го воно знову стало Дзембронею.

Назва села Бистрець походить від назви потоку. Як свідчать історичні дослідження, воно було присілком Дземброні, а ще раніше – Жаб’я – Ільці. Сформувалося як село у XIX- на початку минулого століття.

Свою назву село Дземброня дістало від зубрів (польською - дзембр). Відомо також, що Дземброня була присілком Жаб’я – Ільці ще в 1720 році. Це село, найвисокогірніше в Україні, розташоване на крутих схилах Чорногірського хребта. Із Дземброні починаються найкоротші гірські плаї на гору Чорногора (Піп Іван) з руїнами двоповерхового кам’яного будинку і вежею астрономічної обсерваторії на вершині. Гуцули вважають Чорногору своєю священною горою, на якій у давнину знаходилося язичницьке капище. Як відгомін тих далеких часів, тут збереглася давня народна традиція масового сходження на Чорногору в ніч на Івана Купала. В гірських лісових хащах Дземброні в минулому водились зубри, які і дали назву селу.

Кілька десятків років у Дземброні на присілку Степанський, звідки відкривається живописна панорама Чорногори, щоліта жив і творив відомий український графік Ю. Якутович, який був художником кінофільму „Тіні забутих предків”.

Дземброня оточена такими вершинами: г. Мунчєл (2000м.), г.Дземброня (1880м.), г. Смотрич (1901м.), г. Стайки (1782м.), г. Степанець (1658м.), г. Кошарище (1148м.), г.Степанський (1124м.), г.Скорушний ( 1551м.), г. Микулєнська (1728м.).

Перекази свідчать, що під горою Пільце у ті же далекі від нас часи був ринок, який називали Чорним. Після торгів поверталися назад. Але в лісових дебрях під плаєм на них чекали грабіжники і відбирали гроші, товар, коней. Тож говорили про цю місцевість, повну небезпек та ризику, « під Чорною горою». Звідси і пішла назва гори Чорногора . У 1730 році сюди приходив Олекса Довбуш зі своїми побратимами. Через Бистрець на Чердак, а потім плаєм через Кошарище і на Сідець та Кедроватий. І тепер люди кажуть: « Довбушів Сідець»

4 століття тому через Дземброню проходила гірська дорога, яка з’єднувала Румунію, Чехословаччину, Польщу.

Села займають північно – східні схили Чорногірського масиву і південно – західні схили хребта Кострича, а також північно – східні схили хребтів Маришевська і Мариш, а також Дзембронівський Верх.

Село Бистрець займає басейн р. Дземброня. Вершини, які оточують село Бистрець: г. Бербенєска (2035м.), г. Ребра (2001м.), г. Шпиці (1864м.), г. Гаджина (1664м.), г.Марши (1345м.), г. Маришевська (1564м.), г. Озерний (1362м.), г. Кострича (1586м.).

Через село протікає високогірна річка Бистрець із чистою джерельною водою, що й дало йому назву. В урочищі Кедроватий (біля нього) зберігся природний осередок сосни кедрової. На території Бистреця знаходиться високогірна полонина Гаджіна, де випасаються великі череди корів, отари овець та збережено старовинний побут полонинського господарства. У селі Бистрець була вілла, у якій жив разом із сім’єю відомий польський письменник С. Вінценз, автор епічної тетралогії про Гуцульщину – „На високій полонині”.

Якщо зважити, що і Дземброня і Бистрець мають особливо вигідне розташування, через них проходять туристські маршрути на Чорногору, зокрема на Піп Іван, то зрозуміло, що розвиток туризму для цих сіл може мати вирішальне економічне значення.

Пам’ятки історії та культури:
- церква з 1872 року;
- дзвіниця з 1872 року;
- хрест на місці першої церкви в селі Бистрець;
- хрест на братській могилі в с. Дземброня на Горбах;


Пам’ятки природи державного і місцевого значення:
- заказник «Кедроватий»;
- урочища Шпиці, Гаджина, Дзембронівські котли;
- кедри біля Бабульчака Михайла (алея).

Всього фотографій - 20

Сільська рада с. Бистрець
с. Бистрець
с. Бистрець
с. Бистрець
с. Бистрець
с. Бистрець
с. Бистрець
с. Бистрець
с. Бистрець
с. Бистрець
с. Бистрець
с. Бистрець
с. Бистрець
с. Бистрець
с. Бистрець
с. Бистрець
с. Бистрець
с. Бистрець
с. Бистрець
с. Бистрець
Бережіть Карпати

На верх


© 2009 ІКЦ Made in Verkhovyna