смт. Верховина
Верховина (до 1962 р. -село Жаб'є, польською Zabie) - адміністративний центр Верховинського району. Стара назва Жаб'є. Згідно з народним переказом першим поселенцем у цих місцях був Яким Жабка, тому селище назвали Жаб'єм (згадується у 1424 р.).
Перейменоване у 1962 році відповідно до свого місцерозташування: "верховиною" називають високогірну місцевість у Карпатах.
Перша письмова згадка про нього датується 1424 роком.
У 1772 році в результаті першого поділу Польщі між Росією, Прусією та Австрією, землі теперішнього Верховинського району увійшли
до Австрії.
Майнове розшарування, національне пригноблення, посилена експлуатація населення гірських сіл викликали масове незадоволення селян.
Своєрідною формою боротьби та проявом стихійного протесту селянства проти існуючого ладу був опришківський рух. Багато
жителів села Жаб'є діяли в загонах Олекси Довбуша, І. Пискливого, Пинті, Бойчука, Баюрака. Масовим явищем серед горян стали
скликання віча - нової форми визвольного руху кінця ХІХ століття. В першій половині XIX ст. у Жабйому і сусідніх селах діяли опришки
на чолі з М.Штолюком.
Під час Першої світової війни в околицях села Жаб'є та інших сіл точилися бої між австрійцями та росіянами. Багато гуцулів воювали у
складі австрійської армії, особливо у легіоні Українських Січових Стрільців.
У квітні 1920 року відбулося селянське повстання, яке було придушене польськими властями.
З 1921 до 1939 року Верховина входила до складу Польщі.
17 вересня 1939 р. на підставі "пакту Молотова-Ріббентропа" радянські війська вступили на територію Галичини.
Фізико-географічне розташуванн
Селище назву свою повністю виправдовує, бо тільки низинна його частина розташована на висоті 620-640 метрів над рівнем моря,
а більша його частина – в горах, значно вище. Найвисокогірніший присілок Верховини розташувався на високому перевалі на
висоті 1250 метрів і є чи не найвищим гірським поселенням в Україні.
Верховинський – єдиний адміністративний район області, який повністю розташований на території карпатської гірської системи.
Крім того, що це найвисокогірніший район області він ще і єдиний серед інших районів який межує з іншою державою.
На південному заході на протязі 49 кілометрів проходить державний кордон України з Румунією. На заході район межує з
Закарпаттям, на сході – з Буковиною , а на півночі – з Надвірнянським та Косівським районами Івано-Франківщини.
Сам районний центр – смт. Верховина за даними останнього перепису населення (2001р) є найменш малочисельним по кількості населення
райцентром області (5900 чол.) як і весь Верховинський район (30 000 чол.) До того ж Верховина єдиний (крім Рожнятова та Богородчан)
районний центр, який не одержав статусу міста. Протяжність району з півночі на південь – 62 км., з заходу на схід – 41 км., а
площа в цілому складає 1263 кв. км.
Своєрідність району полягає ще в тому, що він не газифікований. Район не має залізничного сполучення. Найближча залізнична
станція розташована в 32-х кілометрах. Це Ворохта. У всьому районі
налічується добудованих два п’ятиповерхових будинки та шість чотирьохповерхових, все решту одно- та двоповерхові приватні
будинки та ще декілька десятків двоповерхівок.
На верх
Криворівня
Криворівня – село Верховинського району Івано-Франківської області.
Походження назви - від звивистих берегів гірської річки Чорний Черемош.
В Криворівні відпочивав Іван Франко. На гостину до нього приїздили Леся Українка, Василь Стефаник,
Ольга Кобилянська,
Осип Маковей. Тут по кілька років жили Михайло Коцюбинський, Гнат Хоткевич, бували Лесь Курбас,
Костянтин Станіславський, Ольга Кніппер-Чехова. Тепер у селі діє дім-музей поета.
У Криворівні Параджанов знімав фільм "Тіні забутих предків".
Серед пам'яток села: дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці 1919 р., гуцульська ґражда-музей, музеї Франка,
Грушевського, Плитки-Горицвіт.
Село Криворівня має багату історико-культурну спадщину. У селі діють:
Криворівнянська ЗОШ І-ІІІ ст. ім. М. Грушевського, Народний дім,
Літературно-меморіальний музей Івана Франка, Музей-садиба Михайла
Грушевського і Музей-хата-ґражда, які підпорядковані Івано-Франківському
обласному краєзнавчому музею. Окраса села – церква Різдва Пресвятої
Богородиці (збудована 1719 р.) і дзвіниця, що мають статус пам'яток
історії та культури України.
До початку Першої світової війни село Криворівня тривалий час було
улюбленим місцем праці й відпочинку тогочасної творчої і наукової еліти
України, яка гуртувалася навколо І. Франка і М. Грушевського. Саме
духовно-культурний феномен цього українського села разом із особливістю
його рельєфу, що має форму гірського амфітеатру, відзначив В. Гнатюк,
назвавши Криворівню „Українськими Афінами”.
Рада - Криворівнянська сільська рада.
Засноване село в 1654р.
Населення - 1498чоловік.
Площа 31 км2.
Поштовий індекс 78710.
Телефонний код +380 03432.
Водойма - Чорний Черемош.
На верх
Ільці
Село Ільці знаходиться на перехресті двох автомобільних шляхів до
Закарпаття і Румунії. До 1939 р. тут діяв найбільший в Українських
Карпатах краєзнавчий музей Гуцульщини. Двоповерховий цегляний будинок
цього музею було розібрано, а унікальна музейна колекція експонатів
вивезена до Івано-Франківського краєзнавчого музею. У селі діє одна з
найстаріших церков Верховинщини – церква Святої Трійці, яку розписував
відомий український художник Я. Пстрак. У ній служив отець С.
Витвицький, який займався дослідженням Гуцульщини і у 1863 р. написав
етнографічну працю „Історичний нарис про гуцулів”.
В Ільцях народився і жив талановитий народний композитор,
скрипаль-віртуоз І. Курилюк (Гавиць), який зі своєю гуцульською капелою
виступав у Відні, та Ю. Гулюк –автор книги документальних нарисів
„Жаб’є”, що вийшла у 2004 р. у місцевому видавництві „Гуцульщина” через
60 років після її написання.
Рада - Ільцівська сільська рада
Засноване село в 1741р.
Населення - 1653чоловік.
Площа 48 км2.
Поштовий індекс 78704.
Телефонний код +380 03432.
Водойма - Чорний Черемош.
На верх
Красник
У селі Красник пробивається через природну кам’яну браму річка Чорний
Черемош, що утворена між двома гірськими хребтами: Кринта і Кострича. Це
місце було одним із найнебезпечніших вузьких місць для керманичів, які
сплавляли по річці ліс плотами (дарабами). Зараз тут навесні проводяться
змагання на байдарках і катамаранах.
У Краснику жила родина відомого господаря В. Манчука, син якого – О.
Манчук – талановитий народний письменник, автор збірки „Жаб’євські
новели”, що вийшла 2000 р. у видавництві „Гуцульщина” (США). У 1941 р.
О. Манчук був убитий енкаведистами у Жаб’євській в’язниці.
Рада - Красниківська сільська рада
Засноване село в 1947р.
Населення - 1086чоловік.
Площа 50 км2.
Поштовий індекс 78705.
Телефонний код +380 03432.
На верх
Бистрець
Через село протікає високогірна річка Бистрець із чистою джерельною
водою, що й дало йому назву. В урочищі Кедроватий (біля нього) зберігся
природний осередок сосни кедрової. На території Бистреця знаходиться
високогірна полонина Гаджіна, де випасаються великі череди корів, отари
овець та збережено старовинний побут полонинського господарства. У селі
Бистрець була вілла, у якій жив разом із сім’єю відомий польський
письменник С. Вінценз, автор епічної тетралогії про Гуцульщину – „На
високій полонині”.
Рада - Бистрецька сільська рада.
Засноване село в 1893р.
Населення - 362чоловік.
Площа 11 км2..
Поштовий індекс 78707
Телефонний код +380 03432.
Водойма - Бистрець.
На верх
Дземброня
Дземброня (до 2009р Берестечко) Це село, найвисокогірніше в Україні, розташоване на крутих схилах
Чорногірського хребта. Із Дземброні починаються найкоротші гірські плаї
на гору Чорногора (Піп Іван) з руїнами двоповерхового кам’яного будинку
і вежею астрономічної обсерваторії на вершині. Гуцули вважають Чорногору
своєю священною горою, на якій у давнину знаходилося язичницьке капище.
Як відгомін тих далеких часів, тут збереглася давня народна традиція
масового сходження на Чорногору в ніч на Івана Купала. В гірських
лісових хащах Дземброні в минулому водились зубри, які і дали назву
селу.
Кілька десятків років у Дземброні на присілку Степанський, звідки
відкривається живописна панорама Чорногори, щоліта жив і творив відомий
український графік Ю. Якутович, який був художником кінофільму „Тіні
забутих предків”.
Рада - Бистрецька сільська рада.
Населення - 245чоловік.
Поштовий індекс 78707.
Телефонний код +380 03432.
Водойма - Чорний Черемош.
На верх
Зелене
Село Зелене має найбільшу територію у Верховинському районі. У цьому
селі проходить кордон ( 40 км ) між Україною і Румунією. В селі Шибене,
що належить до Зеленської сільської ради, знаходиться прикордонна
застава, від якої через схили Руського Долу і гору Роги іде ґрунтова
автомобільна дорога на Румунію.
Село простяглось уздовж річки Чорний Черемош (від її витоків з-під гори
Комен до Дземброні) на цілих 60 км. Розташоване воно поблизу третьої за
величиною гори Українських Карпат – Чорногори ( Попа Івана ), на яку із
сусіднього села Шибене прокладено високогірну дорогу через полонину
Веснарка, поблизу озера льодовикового походження – Марічейка. По цій
дорозі жителі навколишніх сіл у 20-х роках ХХ ст. гуцульськими кіньми
привозили будівельні матеріали і брали участь у зведенні кам’яного
двоповерхового будинку і круглої вежі астрономічної обсерваторії на
Чорногорі.
Село було одним із центрів Гуцульського повстання 1920 р. Тут народився
і жив талановитий народний композитор і скрипаль В. Грималюк (Могур),
який у 1971 р. став лауреатом Міжнародного музичного конгресу в Москві
за виконання в Концертному залі ім. П. Чайковського власної сюїти „Ранок
на полонині”. Музична капела В. Грималюка брала участь у зйомках
кінофільму „Тіні забутих предків”. У селі живе талановита вишивальниця
Василина Янушевська.
Рада - Зеленська сільська рада.
Засноване село в 1899р.
Населення - 815чоловік.
Площа 8 км2.
Поштовий індекс 78730.
Телефонний код +380 3432.
Водойма - Чорний Черемош.
На верх
Буркут
Це село відоме джерельною мінеральною водою (схожа на „Єсентуки",
"Боржомі”), яка називається „Буркут”, що означає „кисла, винна”. Вона і
стала назвою населеного пункту. Влітку 1901 р. у Буркуті більше 40 днів
проживала Леся Українка, яка лікувалася цією мінеральною водою. Тут вона
написала окремий цикл своїх поезій. Двічі Лесю Українку в Буркуті
відвідував І. Франко, пригощав її власноручно зловленою „царською
рибою”– фореллю.
Рада - Зеленська сільська рада.
Засноване село в 1932р.
Населення - 10чоловік.
Площа 2 км2.
Поштовий індекс 78730.
Телефонний код +380 3432.
Водойма - Чорний Черемош.
На верх
Кривопілля
Розміщене воно на схилах гірського хребта Кострича, із якого
відкривається прекрасний вид на Чорногірський масив. Автомобільний шлях
з Верховини до Ворохти проходить через вузькі кам’яні ворота в урочищі
Крива і через високогірний Кривопільський перевал, з якого відкривається
вид на Верховину. В Кривополі живе і виготовляє прекрасні вироби із
дерева заслужений майстер народної творчості Гуцульщини Р. Бортейчук.
Відомим вихідцем із цього села є кіносценарист В. Портяк.
Рада - Кривопільська сільська рада.
Засноване село в 1899р.
Населення - 959 чоловік.
Площа 59 км2.
Поштовий індекс 78706.
Телефонний код +380 03432.
Водойма - Чорний Черемош.
На верх
Буковець
Село є одним з найвисокогірніших в Україні, розкинулося на гірській
сідловині між горами Писаний Камінь та Ігрець. Тому його ще називають
„селом на семи вітрах”. Через нього, як через перевал, проходить
автомобільний шлях із Верховини до Косова.
З Буковця починається гірська дорога на гору Писаний Камінь, на вершині
якої височить гігантська кам’яна скеля із загадковими жертовними
криницями і чисельними вирізьбленими написами і знаками. Мабуть, у
далекі дохристиянські часи Писаний Камінь був язичницьким капищем.
У Буковці живе талановитий народний майстер і музикант М. Тафійчук,
який не тільки виготовляє гуцульські трембіти і дудки, а й створив
родинну капелу, яка виконує автентичні мелодії на старовинних музичних
інструментах.
Рада - Буковецька сільська рада.
Засноване село в 1974р.
Населення - 488чоловік.
Площа 1,5 км2.
Поштовий індекс 78711.
Телефонний код +380 03432.
На верх
Верхній Ясенів
Це село належить до найбільших у Гуцульщині, має багато віддалених
гірських присілків. Тут жив відомий в цьому краї народний філософ,
багатий полонинський господар Фока Шумеїв, про якого писав польський
письменник С. Вінценз у своїй тетралогії „На високій полонині”.У
Верхньому Ясенові живе талановитий мосяжник, майстер по виготовленню
гуцульських дримб та народний лікар М. Нечай. Він створив у селі
ансамбль дримбарів, який виступав на столичних сценах та в інших містах
України. Щорічно в цьому селі проводиться свято – День села Верхній
Ясенів.
Село розташоване на відстані 12 км від районного центру Верховина,за 45 км від залізничної станції Ворохта,
в долині річки Чорний Черемош.
Засноване село в 1686 р. У 1922 р відоме під назвою Ясенів Горішній,
а 1922 р - село Ясенів-Гурний.
Уродженець села І. Бойчук після загибелі Олекси Довбуша очолив у 1745 році рух карпатських опришків.
Загін Бойчука брав участь у гайдамацькому русі на Правобережній Україні. Багато місцевих жителів — різьб'ярі
по дереву й металу. Туристична інфраструктура в селі слабо розвинена, є кілька приватних садиб.
г Писаний камінь (висота - 1221 м. над рівнем моря).
Кажуть, що там є якісь енергетичні потоки: в давнину на камені проводили обряди
(зокрема, в чашоподібних заглибленнях), там раз на рік збиралися карпатські мольфари.
На самому камені є підписи багатьох знаменитих людей, які там були - Кобилянської і Стефаника зразу видно,
Франка не знаходив - тому цей камінь і зветься "Писаним". За легендою, під тим каменем заховали свої скарби чи то
Довбуш, чи то карпи, люди-велети.
Рада - Верхньоясенівська сільська рада.
Засноване село в 1686р.
Населення - 1205чоловік.
Площа 15 км2.
Поштовий індекс 78712.
Телефонний код +380 03432.
Водойма - Чорний Черемош.
На верх
Устєріки
Знаходиться воно у Покутсько-Буковинських Карпатах, там, де зливаються
річки Чорний і Білий Черемош. Через нього проходять автомобільні шляхи
на Чернівці, Кути і до верхів’я річки Білий Черемош, аж до кордону з
Румунією.
У селі знаходилась підземна кам’яна споруда, в якій тримали закованими
у ланцюги опришків Олекси Довбуша. Звідси перевозили схоплених опришків
до в’язниць у Кутах і Коломиї. Про нескореність гуцульських опришків –
гордих козаків Карпат – писали: І. Франко, Г. Хоткевич та М. Ломацький.
Рада - Устеріківська сільська рада.
Засноване село в 1700р.
Населення 746чоловік.
Площа 90 км2.
Поштовий індекс 78715.
Телефонний код +380 03432.
Водойма - Черемош.
На верх
Хороцево
Це найменше село Верховинського району, яке знаходиться в нижній
частині течії річки Черемош. У селі Барвінково, яке належить до
Хороцевської сільської ради, через річку Черемош споруджено металевий
автомобільний міст, що з’єднує Верховинський район із Чернівецькою
областю.
У 50-х роках ХХ ст., коли по Черемошу сплавляли ліс плотами (дарабами),
чимало чоловіків із цього села були вправними керманичами, хоча
постійно наражались на небезпеку у вузьких і крутих місцях цієї
бурхливої гірської річки.
Рада - Хороцівська сільська рада.
Засноване село в 1732р.
Населення 476чоловік.
Площа 49 км2.
Поштовий індекс 78714.
Телефонний код +380 03432.
Водойма - Черемош.
На верх
Білоберезка
Село розташоване в нижній частині течії річки Черемош і належить до
найбільших сіл Верховинщини. Природно-кліматичні умови його найкращі у
цьому районі. Тут живе відома на Гуцульщині родина Ї. Минайлюка (Шкапа)
та його синів – Петра і Семена – талановитих скрипалів, що створили
багато гуцульських мелодій.
У Білоберезці народився засновник музею Гуцульщини і Покуття в Коломиї
В.Кобринський. Тут проживають: 90-річний сліпий казкар П. Шлимкевич
(Худимин), який є носієм гуцульського фольклору, та автор ряду поетичних
збірок – О. Книзький.
Рада - Білоберізька сільська рада.
Населення - 1234чоловік.
Площа 20 км2.
Поштовий індекс 78713.
Телефонний код +380 03432.
Водойма - Черемош.
На верх
Красноїлля
Це найсамобутніше село Гуцульщини. У 1910 р. у цьому селі Г.Хоткевич
організував Гуцульський театр, де йшли вистави на гуцульському діалекті,
який побував у багатьох містах України, Росії та Польщі. З цим театром
співпрацювали Л. Курбас і О. Ремез.
У Красноїллі діє Музей Г. Хоткевича і Музей Гуцульського театру, яким
завідує В. Сінітович.
На основі педагогічного колективу місцевої школи в селі створено
аматорську театральну групу „Гуцульський театр ім. Г.Хоткевича” під
керівництвом М. Дідушко, яка побувала із виставами у Києві, Харкові,
Львові та на театральних фестивалях у Польщі.
Рада - Красноїльська сільська рада.
Засноване село в 1649р.
Населення - 1282чоловік.
Площа 18 км2.
Поштовий індекс 78716.
Телефонний код +380 03432.
Водойма - Дідушкова.
На верх
Перехресне
Одне з найвисокогірніших сіл України, яке знаходиться на перетині двох
гірських хребтів, на висоті понад 1000 м над рівнем моря. У центрі його
відкриваються чудові панорами гір Чорногірського масиву та
Покутсько-Буковинських Карпат. На відміну від більшості сіл
Верховинщини, село оточене не лісами, а сінокосами і пасовищами. Воно
єдине в районі, з яким немає постійного автомобільного сполучення.
Вихідцем із Перехресного є відомий на Гуцульщині і в Україні майстер
народної творчості – М. Корнелюк, який створив родинний Музей мистецтва
Гуцульщини в Косові.
Рада - Перехресненська сільська рада.
Засноване село в 1758р.
Населення - 525чоловік.
Площа 72 км2.
Поштовий індекс 78716.
На верх
Замагора
Село славиться на Гуцульщині своїми музичними капелами і талановитими
народними музикантами, яких запрошують грати на гуцульських весіллях і
виступати на всіх Гуцульських фестивалях. Музична творчість має тут
давні традиції, які передаються в родинах від батьків до дітей. У селі
живуть талановиті музиканти: цимбаліст І. Сорич, скрипалі В. Ілюк та І.
Мартищук. Більшість жителів займається гірським господарством (на
основі збережених традиційних методів) та народними ремеслами і
промислами.
Рада - Замагірська сільська рада.
Засноване село в 1993р.
Населення 1185.
Площа 14 км2.
Поштовий індекс 78720.
Телефонний код +380 03432.
Водойма - Чорна Річка.
На верх
Голови
Типове гуцульське село. В ньому краще, ніж в інших, збережена самобутня
народна культура та побут, характерні для гірської місцевості.
У 1920 р. воно було центром Гуцульського повстання проти польського
колоніального режиму, яке очолив місцевий житель Дмитро Карабчук.
У Голівській школі першим учителем був Л. Гарматій, якому, коли той
працював у Криворівні, диктував свої твори І. Франко. Вчителював у цьому
селі і талановитий письменник М. Ломацький, що емігрував у Німеччину і
там написав ряд документально-художніх книг про Гуцульщину.
У Головах народився і жив відомий дослідник Гуцульщини, письменник П.
Шекерик (Доників), який збирав фольклорно-етнографічні матеріали для І.
Франка, В. Гнатюка, М. Коцюбинського. П. Шекерик (Доників) у 1935-39 рр.
організував випуск щорічника „Гуцульський калєндар”, друкував свої
твори у різних виданнях Львова та написав гуцульським діалектом
автобіографічний роман „Дідо Иванчік”, що містить 500 сторінок тексту і
підготовлений до друку редакцією журналу „Гуцульщина”.
Рада - Головівська сільська рада
Засноване село в 1677р.
Населення - 1599чоловік.
Площа 55,6 км2.
Поштовий індекс 78723.
Телефонний код +380 03432.
Водойма - Біла Річка.
На верх
Стебні
Це мале гірське село, центральна частина якого розміщена по обидва боки
річки Білий Чермош, а більша – високогірні присілки. Більшість жителів
займаються гірським господарством. Тут збереглось багато традиційних
звичаїв і обрядів краю. Нині сільська громада розпочала будівництво
сучасної дерев’яної церкви.
У Стебнях жив відомий умілець гри на гуцульській флоярі Г. Бельмега
(Рубанів), який майстерно виконував гуцульські мелодії. Горяни шанують
його нарівні із славними скрипалями: Гавицем, Могуром і Шкапою.
Рада - Стебнівська сільська рада.
Засноване село в 1993р.
Населення - 728чоловік.
Площа 84 км2.
Поштовий індекс 78715.
Телефонний код +380 03432.
Водойма - Білий Черемош.
На верх
Довгополе
Одне з найдавніших сіл Гуцульщини розміщене в середній частині течії
Білого Черемошу. У селі була одна з найстаріших церков краю, біля якої
художник І. Труш намалював портрет І. Франка, у якій служив відомий
священик і громадський діяч І.Попель, що брав участь у Гуцульському
повстанні 1920 р. У хаті І. Попеля бували: І.Франко, Леся Українка, В.
Гнатюк, О. Маковий. За матеріалами, зібраними в селі, І. Франко написав
відоме оповідання „Гуцульський король”.
На початку 80-х років ХХ ст., за вказівкою атеїстичної влади,
старовинна сільська церква була зруйнована, що стало великою втратою
для духовно-культурного життя краю. Тепер на її місці збудована нова
церква.
Рада - Довгопільська сільська рада.
Засноване село в 1500р.
Населення - 610чоловік.
Площа 11,6 км2.
Поштовий індекс 78725.
Водойма - Білий Черемош.
На верх
Яблуниця
Село знаходиться на правому березі річки Білий Черемош, на лівому –
однойменне село, яке належить Путильському району Чернівецької області.
Подібні однойменні села обабіч річки Черемош історично виникали тоді,
коли по річці проводили кордон між різними чужинецькими державами, що
володіли землями цього краю, Польщею і Румунією.
У селі відкрито краєзнавчий музей Гуцульщини, діє аматорська кіно-,
відеостудія „Полонина”, яку створив талановитий житель цього села Іван
Дроняк.
У 50-х р. ХХ ст. у селі на річці Білий Черемош діяла
гідроелектростанція, від якої залишилися руїни греблі і будинку.
Рада - Яблуницька сільська рада.
Засноване село в 1717р.
Населення - 853чоловік.
Площа 19 км2.
Поштовий індекс 78731.
Телефонний код +380 03432.
Водойма - Білий Черемош.
На верх
Гринява
Це давнє гуцульське село, з усіх боків оточене високими горами, вкритими
смерековими лісами. Від Гриняви одержав назву мальовничий гірський масив
Карпат у межиріччі Чорного і Білого Черемошів – Гринявські гори. В селі
збережено традиційний побут, основою якого є гірське лісівництво і
тваринництво, а також збирання дикоростучих ягід і грибів. Складні
природно-кліматичні умови Карпатських гір обумовили збереження в селі
традиційних зразків народної дерев’яної архітектури: житлових
будинків, господарських споруд та будівель для ведення полонинського
господарства.
Рада - Гринявська сільська рада.
Засноване село в 1702р.
Населення - 904чоловік.
Площа 21,7 км2.
Поштовий індекс 78734.
Телефонний код +380 03432.
Водойма - Білий Черемош.
На верх
Пробійна
Розміщене у високогір’ї Гринявських гір. Через нього протікає гірська
річка Пробійна. Вона й справді пробивається через вузькі скельні ворота
до Білого Чермоша, а русло її густо покрите великими кам’яними
брилами пісковиків. Мальовничий гірський ландшафт доповнюється
збудованими у традиційному архітектурному стилі гуцульськими
дерев’яними хатами, що розсіяні далеко одна від одної по крутих схилах.
Село віддалене на 55 км від районного центру, а вузька гірська дорога
постійно розмивається повенями. Жителі цього та сусідніх сіл живуть у
складних високогірних умовах Карпат.
Пробійнівка – село Верховинського району Івано-Франківської області. До 1856 року село називалося Шикмани.
Рада - Пробійнівська сільська рада.
Засноване село в 1846р.
Населення - 373чоловік.
Площа 10 км2.
Поштовий індекс 78736.
Телефонний код +380 03432.
Водойма - Білий Черемош.
Стовпні — селище в Україні, Верховинському районі Івано-Франківської області.
Населення становить 63 осіб.
Орган місцевого самоврядування— Пробійнівська сільська рада.
Рада - Пробійнівська сільська рада.
Площа 10 км2.
Поштовий індекс 78736.
Телефонний код +380 3432.
На верх
Голошино
Найбільш віддалене село у Верховинському районі (57 км по автомобільній
дорозі до Верховини). Це одне з прикордонних сіл, які межують із
Румунією. Більшість жителів займаються лісовим господарством,
тваринництвом і збиральництвом. Тут добре збережені старовинні звичаї,
традиції краю. Значна віддаленість, важкодоступність і високогірність
суттєво впливають на побут, спосіб життя. Навколо села – хвойні
праліси, у яких водяться рідкісні дикі звірі.
В с. Голошино розташована церква святого Юри, де править службу отець Семен. О. Семен також править службу
в с. Грамотне. О. Семен підчас церковної служби, бесід, розяснень допомагає людям у їх хворобах і бідах.
Про отця Семена є стаття місцевої журналістки.
До нього їдуть в Грамотне багато людей щодня, політики, бізнесмени, відомі луди України,
прості громадяни. Він людина що прагне оздоровити кожного. Дорога:
Верховина-В.Ясенів-Устеріки-Довгополе-Гринява-Грамотне.
З смт Верховина до с. Грамотне приблизно 50км і 1,5-2 години їзди.
До с. устеріки асфальт, далі грунтова дорога (приблизно 30км)
по якій їдуть на 2 - 3 передачі.
Легкова машина їде до Грамотне.
Стаття: Закон компенсації. Отець Семен Перва: Чинімо як заповідано, і у нас не
буде проблем
Стаття: З отцем Семеном до Бога — ближче
Рада - Голошинська сільська рада.
Засноване село в 1932р.
Населення - 415чоловік
Площа 10 км2.
Поштовий індекс 78735.
Телефонний код +380 03432.
На верх
с. Біла Річка
Біла Річка – село Верховинського району Івано-Франківської області.
Рада Гринявська сільська рада
Засноване село в 1910р.
Населення - 157чоловік.
Площа 0,3 км2.
Поштовий індекс 78734.
Телефонний код +380 03432.
Водойма - Білий Черемош.
с. Великий Ходак
Великий Ходак – село Верховинського району Івано-Франківської області.
Рада - Ільцівська сільська рада.
Засноване село в 1796р.
Населення - 181чоловік.
Площа 25 км2.
Поштовий індекс 78704.
Телефонний код +380 03432.
Водойма - Ільця.
с. Вигода
Вигода – село Верховинського району Івано-Франківської області.
Рада - Красноїльська сільська рада.
Населення - 167чоловік.
Поштовий індекс 78716.
Телефонний код +380 03432.
с. Віпче
Віпче – село Верховинського району Івано-Франківської області.
Рада - Верховинська селищна рада.
Населення - 227чоловік.
Площа 1 км2.
Поштовий індекс 78701.
Телефонний код +380 03432.
с. Волова
Волова – село Верховинського району Івано-Франківської області.
Рада - Кривопільська сільська рада.
Засноване село в 1849р.
Населення - 230чоловік.
Площа 19 км2.
Поштовий індекс 78706.
Телефонний код +380 03432.
Водойма - Ільця.
с. Грамотне
Грамотне – село Верховинського району Івано-Франківської області.
Тут править службу О. Семен, також править службу
в с. Голошина. О. Семен підчас церковної служби, бесід, розяснень допомагає людям у їх хворобах і бідах.
До нього їдуть в Грамотне багато людей щодня, політики, бізнесмени, відомі луди України,
прості громадяни. Він людина що прагне оздоровити кожного. Дорога:
Верховина-В.Ясенів-Устеріки-Довгополе-Гринява-Грамотне.
З смт Верховина до с. Грамотне приблизно 50км і 1,5-2 години їзди.
До с. устеріки асфальт, далі грунтова дорога (приблизно 30км)
по якій їдуть на 2 - 3 передачі.
Легкова машина їде до Грамотне.
Стаття: Закон компенсації. Отець Семен Перва: Чинімо як заповідано, і у нас не
буде проблем
Стаття: З отцем Семеном до Бога — ближче
Рада - Пробійнівська сільська рада.
Засноване село в 1788р.
Населення - 371чоловік.
Площа 3 км2.
Поштовий індекс 78737.
Телефонний код +380 03432.
Водойма - Білий Черемош.
с. Кохан
Кохан – село Верховинського району Івано-Франківської області.
Рада - Довгопільська сільська рада.
Населення - 147чоловік.
Площа 0,4 км2.
Поштовий індекс 78725.
с. Полянки
Полянки – село Верховинського району Івано-Франківської області.
Рада - Довгопільська сільська рада.
Засноване село в 1701р.
Населення - 604чоловік.
Площа 4 км2.
Поштовий індекс 78726.
Водойма - Білий Черемош.
с. Рівня
Рівня – село Верховинського району Івано-Франківської області.
Рада - Верхньоясенівська сільська рада.
Населення - 556чоловік.
Площа 0,4 км2.
Поштовий індекс 78712.
Телефонний код +380 03432.
с. Сеньківське
Сеньківське – село Верховинського району Івано-Франківської області.
Рада - Яблуницька сільська рада.
Населення - 37чоловік.
Площа 1 км2.
Поштовий індекс 78731.
Телефонний код +380 03432.
с. Стаїще
Стаїще – селище Верховинського району Івано-Франківської області.
Рада - Кривопільська сільська рада.
Населення - 246чоловік.
Площа 3 км2.
Поштовий індекс 78706.
Телефонний код +380 03432.
с. Топільче
Топільче – село Верховинського району Івано-Франківської області.
Рада - Зеленська сільська рада.
Засноване село в 1932р.
Населення - 204чоловік.
Площа 9 км2.
Поштовий індекс 78730.
Телефонний код +380 3432.
Водойма - Чорний Черемош.
с. Черемошна
Черемошна – село Верховинського району Івано-Франківської області.
Рада - Яблуницька сільська рада.
Засноване село в 1807р.
Населення - 650чоловік.
Площа 12 км2.
Поштовий індекс 78732.
Телефонний код +380 03432.
Водойма - Білий Черемош.
с. Черетів
Черетів – село Верховинського району Івано-Франківської області.
Рада - Буковецька сільська рада.
Населення - 325чоловік.
Площа 0,7 км2.
Поштовий індекс 78711.
Телефонний код +380 03432.
с. Чорна Річка
Чорна Річка – село Верховинського району Івано-Франківської області.
Рада - Головівська сільська рада.
Засноване село в 1910р.
Населення - 357чоловік.
Площа 2 км2.
Поштовий індекс 78723.
Телефонний код +380 03432.
с. Явірник
Явірник – село Верховинського району Івано-Франківської області.
Стара назва Шибене.
Рада - Зеленська сільська рада.
Засноване село в 1903р..
Населення - 294чоловік.
Площа 10 км2.
Поштовий індекс 78730.
Телефонний код +380 3432.
Водойма - Чорний Черемош.
На верх